Download http://bigtheme.net/joomla Free Templates Joomla! 3
Головна / Подорожі / Львівська область, Україна

Львівська область, Україна

Львів — без перебільшення, моє найулюбленіше місто в Україні. Тому я завжди використовую будь-яку можливість, щоб вибратися туди! Як правило, ми їздимо в Місто Лева на травневі свята, коли вже тепло, у всіх багато вихідних, а у Львові проходять масові свята та фестивалі. Так було і в черговий раз. Правда, весна того року видалася дуже вже нетеплой і травнева поїздка відчувалася нами як осіння 🙂

Таку красу по дорозі було просто неможливо не сфотографувати!

Провівши кілька днів у улюбленому місті, відвідавши мінімум по разу всі свої улюблені місця та ресторанчики, у нас залишалося ще кілька вільних днів. «Потрібно виїжджати кудись далі»- подумали ми, відкрили інтернет і знайшли два не дуже відомих, але красивих фотографій місця в безпосередній близькості від міста.

Рано-вранці курс був узятий на нові пригоди!

Всього лише в 30 або 35 кілометрах від межі міста, звернувши з головної дороги, можна потрапити в дуже маленьке і непомітне поселення. Старе Село — зовсім невелике селище, в якому збереглася якась сотня будинків, там майже не залишилося молоді, а вік місцевих жителів точно далеко за 40 років — загалом, повністю виправдовує свою назву у всіх сенсах! Але в цьому місці, якщо вірити путівника, знаходяться руїни одного з найстаріших замків в регіоні — замку Острозьких (не треба тільки плутати з майже однойменною замком у Рівненській області 🙂

загалом, знайти сам замок не склало ніяких труднощів через те, що в селі всього-то, напевно, 2 або 3 вулиці))

Побудований він був в XV столітті саме тут неспроста: через ці місця проходив відомий Волоский торговий шлях з Європи до Львова. Перший замок був повністю дерев’яний, тому і не дивно, що проіснував він недовго. Через якусь сотню років він був повністю спалений, а пізніше на тому ж самому місці була побудована велика цегляна фортеця, яку ми мали честь оглянути особисто)

Позаглядати в напівзруйновані віконця і дірочки — це завжди цікаво! 🙂

Що вам сказати з приводу замку? Хоча деякий час тому він і був, начебто, частково відреставрований, видовище не додає оптимізму. На території прямо серед залишків замкових стін місцеві жителі безцеремонно вигулюють корів, грають у футбол, загалом, для них це сама звичайна територія села, як стадіон або поле. Але що вбило більше всього — прямо під стінами люди влаштували сміттєзвалище! Це було так огидно просто до огиди! Таке відчуття, що вони живуть в густо населеному мегаполісі, в якому не залишилося вільного метра! Тоді як за фактом навколо села безкраї поля і місця для сміттєзвалища хоч відбавляй! Просто жах!

Не розумію чому, але це відкриття «вбило» у мені всі приємні враження від місця і навіть зараз, після стількох років все одно згадую його з якоюсь тугою і смутком…

Поки ми їхали до наступної точки зупинки, настрій моє злегка поліпшилося, сумні думки розвіялися. Ну хіба можна довго сумувати, коли за вікном такі краєвиди!

Природа оживає!

Власне, через 15 хвилин ми приїхали в село Свірж. Прямо з дороги була помічена його основна визначна пам’ятка — прекрасний замок, що стоїть на пагорбі біля річки!

Ми з усіх ніг кинулися до нього! Боже мій, як же там було гарно! Витончена архітектура замкових стін, романтичні містки і алейки, мальовничі пейзажі, салатово-смарагдові поля, кришталева вода, чудові дерева і доглянуті кущики, спів птахів і ожила навесні природа… Це було одне з найкрасивіших місць, які я бачила на Західній Україні! Так, там було не дуже затишно, так як замок знаходиться зовсім поруч біля дороги, але заїхати на кілька годин, видихнути всю суєту і подивитися на хмаринки — це було чудово! І ще величезний плюс замку в селі Свірж — до нього дуже легко і швидко добиратися!

На саму територію нам, на жаль, потрапити не вдалося: всі ворота були закриті:( Довелося підглядати в щілинку 🙂

Рибалки:)

Геометрія полів.

загалом, я була натхненна! Неприємні ранкові спогади були забуті, і у Львів ми поверталися в дуже піднесеному настрої!

Ще б! Навіть сонце ще не сіло, а ми вже побачили таку красу, зробили сотні фотографій і встигли до вечері повернутися в місто на фестиваль! 🙂

Ну і звичайно, я не можу втриматися від того, щоб не показати сам святковий Львів! 🙂 Нехай зараз ви не побачите його замків (так, в самому місті вони адже теж є!), але я покажу вам мої улюблені вулиці і місцевих жителів, таких колоритних і таких завжди особливих і різних!

Квіткарка.

Книжкова барахолка. Обожнюю це місце у Львові! іноді там за смішні гроші можна знайти справжні раритети і шедеври!

Такі різні львів’янки! 🙂

Десь у старому дворику в центрі.

І звичайно, Львів мені, як завжди, не хотілося покидати. І як завжди, виїжджаючи з нього я в черговий раз думала «Ну чому, чому ж я живу не тут?»))


Інші пости про цих місцях:

  • Україна
  • Україна > Львів